ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В ЗДО
«Що таке булінг в закладі дошкільної освіти? Види булінгу та шляхи подолання»
Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?
ЯКІ Є ВИДИ БУЛІНГУ В ЗДО?
Булінг (від англ.to bull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї людини (дорослого чи дитини) або групи дітей стосовно іншої.
Булінг може проявлятися як тиск психологічний і фізичний.
Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
ХТО ПРОВОКУЄ?
Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
1) педагог або помічник вихователя:
– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
– глузує із зовнішнього вигляду дитини;
– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
2) батьки або члени сім’ї:
– б'ють та ображають дитину, принижують дитину у присутності інших дітей;
– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).
Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ БУЛІНГУ:
Для малюків дитячий садок стає майже другою домівкою, де вони з цікавістю проводять час. Ви можете допомогти вашому малюку опанувати та практикувати навички, які допоможуть потоваришувати, знаходити спільну мову з однолітками й уникати або запобігати ситуаціям з проявам агресії як з боку агресора, так і жертви. Ось кілька порад для вас.
-
Навчіть відчувати контроль. Навчіть дитину певної лексики, необхідної для вираження почуттів, і запропонуйте їй методи релаксації, наприклад, зробити глибокий вдих або порахувати до десяти.
-
Сприяйте вмінню вирішувати проблеми. Кинути іграшку або вдарити по столу своїми дитячими рученятами – це не вирішення проблеми! Замість цього заохочуйте дітей співпрацювати при розбіжностях шляхом визначення почуттів кожного з них, питаючи один в одного про можливе рішення.
-
Додайте позитиву. Організуйте ігрову зустріч, потім дайте дітям шанс попрактикуватись у тому, як слухати, ділитися чимось, співпрацювати й робити щось по черзі.
-
Радійте різноманітності. Взаємодія з однолітками якісно покращується, коли діти розуміють, цінують і поважають один одного, а отже, вам необхідно порозмовляти з дитиною про те, що всі люди різні, і що це чудово, оскільки наші відмінності роблять нас особливими.
-
Допоможіть побудувати дружні стосунки. Запрошуйте додому приятелів вашої дитини, заведіть у парку розмову з мамами малюків того ж віку, що й ваш. Друзі потім можуть захищати один одного від насильства.
-
Розмовляйте. Навчайте дітей робити певні кроки, якщо на їхніх очах розгортаються сцени насильства, це може допомогти зупинити знущання у групі. Порадьте, щоб ваша дитина сказала: «Зупинись! Ти вчинив погано!».
Маленькі діти вже досить дорослі, щоб відчути, що таке агресія, але вони також і досить дорослі, щоб дізнатися про те, як запобігти її проявам. Навчаючи свого крихітного малюка цих ефективних технік, ви допоможете йому розвинути адекватну самооцінку, набути ефективних навичок вирішення проблем, необхідних для врегулювання суперечок без будь-якого насильства або істерик.
