ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Дата: 06.02.2023 13:26

Кількість переглядів: 40

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Берестівського закладу дошкільної освіти «Малятко»

Липоводолинської селищної Ради Сумської області

(нова редакція)

ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ

ІІІ. САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

ДОДАТКИ

Додаток 1. Критерії самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток 2. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток 3. Орієнтовні рівні самооцінювання щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток 4. Методи збору інформації

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі- Положення)  «Берестівського закладу дошкільної освіти «Малятко» Липоводолинської селищної ради» розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту» (ч.3 статті 41. Система забезпечення якості освіти), «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», затверджених наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71.

1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти визначає:

– цілі внутрішньої системи;

– компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії(політики) і процедур забезпечення якості освіти);

– періодичність і механізм самооцінювання  (опис правил і критеріїв самооцінювання внутрішніх компонентів; вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси; методи збору інформації).

1.3. До розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу залучаються усі учасники освітнього процесу  «ЗДО «Малятко».

1.4. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти, формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи  забезпечення якості освіти закладу, зокрема систему та механізм забезпечення академічної доброчесності.

1.5. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти схвалюється рішенням педагогічної ради, затверджується та вводиться в дію наказом завідувача закладу.

1.6. Зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти вносяться рішенням педагогічної ради.

1.7. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти поширюється на усіх учасників освітнього процесу ЗДО «Малятко».

1.8. Термін дії даного Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

1.9. При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти заклад спирається на такі принципи:

– дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, –  дитина;

– автономія закладу освіти. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

– цілісність системи управління якістю. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

– постійне вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

– відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;

– гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;

– інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

1.10. Внутрішня система забезпечення якості освіти включає такі основні компоненти:

• стратегію (політики) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• систему та механізм внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

1.11. Компоненти системи утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу:

– освітнє середовище закладу дошкільної освіти;

– здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду;

– фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти;

– управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ

2.1. Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО базується на таких принципах:

– Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.

– Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спеціальних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).

– Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціонують як цілісна система.

– Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.

– Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків.

– Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

 Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на:

• Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;
• Недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• Прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;
• Сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;
• Справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
• Створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
• Забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Метою стратегії (політики) забезпечення якості освіти є:           

– гарантування якості дошкільної освіти;

– формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

2.2. Система та механізм забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу ЗДО «Малятко».

Метою системи забезпечення академічної доброчесності є формування в закладі системи демократичних відносин між учасниками освітнього процесу на основі сукупності етичних норм та принципів, визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу ЗДО «Малятко».

Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

– посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

– виконують норми законодавства про авторське право і суміжні права;

– надають достовірну інформацію про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну(науково-педагогічну, творчу) діяльність;

– визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

– об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

– академічний плагіат – публікація (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та /або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів;

– фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

– фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

– приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу або внесення до списку авторів навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні наукового продукту;

– публікація (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження(творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного формлення посилань;

– обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

 – хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:

– відмова у присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади

2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

 У закладі дошкільної освіти реалізується Базовий компонент дошкільної освіти:

• Заклад дошкільної освіти здійснює освітній процес за програмами, затвердженими в установленому порядку
• Організація освітнього процесу у закладі дошкільної освіти сприяє набуттю дитиною різних компетентностей відповідно до освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти
• У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти, для впровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу – гуртки, студії, секції (за згодою батьків та з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів дошкільної освіти)

У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг стану і результатів освітньої діяльності

• У закладі дошкільної освіти здійснюється аналіз стану освітньої діяльності, приймаються відповідні управлінські рішення

У закладі дошкільної освіти забезпечено дотримання вимог до розпорядку дня та навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

• Розпорядок дня здобувачів дошкільної освіти у вікових групах відповідає гігієнічним нормам щодо тривалості сну, організації різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі навчальних занять, тривалості перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі
• Гранично допустиме навчальне навантаження на здобувача дошкільної освіти у закладі дошкільної освіти відповідає віковій груп

2.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

 Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов’язковою і здійснюється один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є комплексний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності за критеріями,  визначеними з урахуванням критерій та індикаторів додатку 1 до Положення:

●       особливості планування освітнього процесу  (форми, види, зміст, ступінь самостійності);

●       створення динамічного предметно-просторового розвивального середовища, спрямованого на розвиток компетентностей дітей;

●       застосування сучасних технологій та методик в освітньому процесі, спрямованих на оволодіння дітьми компетентностями та наскрізними уміннями;

●       створення та використання власних освітніх ресурсів;

●       забезпечення умов  емоційного благополуччя та комфортного перебування дітей у групі;

●       створення соціальних ситуацій розвитку дитини (активізація спілкування дитини з дорослими та однолітками, розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок);

●       результативність організації освітнього процесу (динаміка розвитку базових якостей дітей);

●       забезпечення власного професійного розвитку та підвищення кваліфікації (у тому числі участь у методичній роботі закладу);

●       партнерська взаємодія з педагогічними працівниками

●       співпраця з батьками та сприяння  до зворотнього зв’язку (рівень та форми залучення  в освітній процес).

Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.

Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового, оперативного контролю.

Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються у партнерській взаємодії з педагогами закладу з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (розроблених у закладі чи запропонованих у фахових джерелах), за потребою затверджує педагогічна рада.

Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є –  визначення динаміки розвитку професійної компетентності педагога, побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

●       План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

●       Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

●       протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;

●       накази керівника. 

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників».

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.11, наказом МОН від 08.08.2013року №1135.

У закладі дошкільної освіти сформовано стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

• Програма розвитку закладу дошкільної освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, формування контингенту здобувачів дошкільної освіти, обсяг та джерела фінансування)

У закладі дошкільної  освіти здійснюється планування роботи та відстежується результативність його діяльності

• План роботи закладу дошкільної освіти реалізує стратегію його розвитку та актуальні завдання, висвітлює всі напрямки діяльності
• Працівники закладу дошкільної освіти та батьки здобувачів дошкільної освіти залучаються до розроблення плану роботи закладу освіти

У закладі дошкільної освіти сформована й функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти

• У закладі дошкільної освіти здійснюється систематичний аналіз функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в ЗДО реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку  матеріально-технічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів.

Ефективність кадрової політики:

– укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання професійної компетентності, категорійності;

– створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

– обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

– координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

– формування та розвиток корпоративної культури, відображення у нормативних документах (Правила внутрішнього розпорядку, Колективному договорі).

Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально-технічні, навчально-методичні; психолого-педагогічні, медико-соціальні та  інклюзивної освіти (можна використати варіант, запропонований в ОКІ, див. додаток 1)

Матеріально-технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень та території  вимогам щодо безпечності, доступності,  комфортності та оснащеності; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Навчально-методичні умови.   Створення освітнього  простору групових приміщень та інших основних приміщень, яке  забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння  різними видами компетентності; є безпечним, доступним, комфортним.

Психолого-педагогічні умови.  Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та організації ефективної співпраці з працівниками з питань підтримки психологічного комфорту у закладі  та забезпечення емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.

Медико-соціальні умови. Забезпечення ефективного  механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти; організації системи роботи з фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація  та підготовка до отримання наступного рівня освіти.

2.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обгрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать:

– створення бази даних про вихованців та працівників закладу;

– використання системи електронного документообігу в ЗДО;

– використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів (електронна пошта закладу, сайт ЗДО, сторінка Facebook, блог ЗДО) .

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

2.8. Створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби)

Для створення в ЗДО інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:

• з родинами дітей з ООП,
• фахівцями комунального закладу «Інклюзивно-ресурсного центру № 1 Липоводолинської селищної ради», залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

– Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

– Гнучкість використання. Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

– Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

– Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних та фізичних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

– Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливостей виникнення ризиків і шкідливих випадків або ненавмисних дій користувачів.

– Низький рівень фізичних зусиль. Розрахунок на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

– Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

ІІІ. САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1. Самооцінювання якості освітньої діяльності Берестівського закладу дошкільної освіти «Малятко» передбачає вивчення та оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу, тобто встановлення рівня їх якості, та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3.2. Метою самооцінювання є визначення рівня якості освітньої діяльності закладу та якості освіти та планування шляхів її вдосконалення.

3.3. Механізм проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу розроблено на основі положень «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», затверджених наказом МОН України № 01-11/71 від 30.11.2020 року.

3.4. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу здійснюється за чотирма напрямами / чотирнадцятьма вимогами:

1. освітнє середовище закладу дошкільної освіти:

• створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих  умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, безпечного, розвивального,   мотивуючого     освітнього простору;

2.  здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду:

• дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти;
  • • організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі;

3. фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього;
  • • постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності        педагогічних працівників;
    • налагодження співпраці з батьками чи іншими         законними представниками (далі – батьки), працівниками закладу дошкільної освіти;
    • методичне забезпечення закладу дошкільної освіти;

4. управлінські процеси закладу дошкільної освіти:
   1. наявність програми розвитку закладу та системи річного планування діяльності закладу дошкільної освіти, моніторингу     виконання поставлених цілей і завдань;
      • формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
      • ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для         професійного розвитку педагогічних працівників;
      • організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників         освітнього процесу, взаємодії закладу дошкільної освіти з місцевою громадою;

– формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

3.5. Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);
  • індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх     якісні або кількісні характеристики);
    • методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

• Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої      системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв та        індикаторів, наведених у додатку 1 до Положення.

• Для проведення самооцінювання та визначення результатів самооцінювання використовуються таблиці:
• «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та       внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення);
• «Орієнтовні рівні самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти»      (додаток 3 до Положення).   

• Під час проведення самооцінювання основними методами збору інформації є ( додаток 4 до Положення): опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.

• Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти проводиться щорічно згідно графіку протягом навчального року, або у інший період, визначений наказом.

• Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до моделі-графіку:

• Самооцінювання проводиться у такі етапи:

3.11.1. Підготовка до проведення самооцінювання:

• оформлення документації для проведення самооцінювання (наказ,         форми звітів);
  • затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби батьки;
    • складання плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання;
    • визначення методів збору інформації.

3.11.2. Діяльність робочої групи з проведення самооцінювання за напрямами, що передбачає збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.

3.11.3. Узагальнення результатів самооцінювання, визначення рівня якості освітньої діяльності закладу, складання висновку про результати         самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу, заповнення звіту.

3.11.4. Результати самооцінювання фіксуються в таблиці «Узагальнена        таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх  і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення).

• Узагальнена інформація співставляється з вербальним шаблоном    «Орієнтовні рівні самооцінювання закладу дошкільної освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів     закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 3 до Положення).

• Висновок про результати самооцінювання містить підсумкові         результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за окремими      напрямами, визначеними у цьому Положенні, із зазначенням:
  • досягнень закладу дошкільної освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
    • встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

• Визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності закладу і        вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

• Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу є: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

• Результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти є складовою річного звіту керівника закладу дошкільної освіти.

• Результати самооцінювання освітньої діяльності закладу розглядаються на педагогічній раді та оприлюднюються на сайті закладу (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

•  Шляхи вдосконалення якості освітньої діяльності закладу визначаються в    річному плані роботи закладу на поточний навчальний рік наскрізно/ як план вдосконалення.

• Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
• аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

• Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути результатом внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО.

3.17.1. Внутрішній моніторинг проводиться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.

3.17.2. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437.

Додаток 4

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освіти Берестівського ЗДО «Малятко»

Методи збору інформації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
• спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
• вивчення документації ЗДО.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти.

Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.

Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

• формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
• спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;
• роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);
• використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
• комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
• організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

« повернутися